«Укртрансгаз» (дочірня компанія «Нафтогазу України») повідомив 15 травня, що Україна не закуповує газ у Росії вже протягом 900 днів.
«Сьогодні вже 900 днів з того історичного моменту, як Україна користується можливістю обходитися без імпорту газу з Росії», – таке повідомлення з’явилося в твіттері компанії.
Україна в листопаді 2015 року припинила закуповувати російський газ за чинним до кінця 2019 року контрактом з «Газпромом». В даний час «блакитне паливо» країна набуває у європейських постачальників по «реверсної схемою», тобто, фактично, купуючи у них той же російський газ, але з націнкою.
У 2017 році поставки імпортованого газу в Україну здійснювалися виключно з європейського газового ринку, повідомляв «Нафтогаз». У порівнянні з 2016 роком імпорт газу збільшився на 27% – з 11,1 млрд куб. м до 14,1 млрд куб. м. Сам «Нафтогаз» купив 8,7 млрд кубометрів, решту імпортували приватні компанії і трейдери. Майже 61% газу потрапляв на Україну з території Словаччини.
В цьому році Україна скоротила імпорт газу з ЄС більш чим в два рази. З січня по квітень 2018 го було куплено 2,2 млрд кубометрів проти 4,8 мільярдів кубів за аналогічний період минулого року.
«З початку 2018 го імпорт газу з країн Європи зменшився більш чим в два рази в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Так сталося завдяки значному запасу газу в ПСГ, створеному до початку сезону відбору », – повідомляв« Укртрансгаз ».
На початок квітня обсяг газу в підземних сховищах газу (ПСГ) скоротився з 17 до 7,5 млрд кубометрів. Цей рівень вважається мінімальним для забезпечення нормального функціонування української системи ПСГ.
Спустошувати сховища «Нафтогаз» був змушений через те, що «Газпром» відмовився постачати Україні газ, незважаючи на грудневе рішення Стокгольмського арбітражу. В кінці минулого року суд переглянув умови чинного контракту на поставку газу, знизивши зобов’язання «Нафтогазу» із закупівлі російського газу на умовах «бери або плати» до 4 млрд куб. м в рік, і прив’язавши ціну палива до його вартості на одному з європейських хабів. Крім того, українська сторона повинна була виплатити «Газпрому» $ 2,07 млрд.
Наступне рішення арбітражу повалило «Газпром» в шок. Транзитний контракт суд практично не зачепив, зобов’язавши російську компанію виплатити «Нафтогазу» $ 4,63 млрд. Таким чином, газовий концерн залишився винен Україні $ 2,56 млрд. Компанія відмовилася платити і поставляти газ на умовах Стокгольмського арбітражу. Обидва рішення були оскаржені, і розпочато процедуру судового розірвання діючих контрактів на поставку і транзит.
Процедура, розпочата в березні «Газпромом», займе тривалий час, визнав глава російської компанії Олексій Міллер. «Без сумніву, розірвання контрактів – це процедура не дуже швидка. Мабуть, на це піде плюс-мінус півтора-два роки », – говорив він.
Олексій Міллер вважає «асиметричним» вердикт Стокгольмського арбітражу. Це рішення порушило баланс інтересів сторін за двома контрактами – контрактом на поставку газу на Україну і транзитного контракту.
«Ми, без сумніву, розраховуємо, що в рамках нових розглядів Стокгольмський арбітраж виправить дисбаланс інтересів сторін», – підкреслював Міллер.
Сторонам також мають узгодити нові контракти на період після 2019 року. При цьому, ймовірно, що угода на поставку полягати не буде, хоча Україні вигідно купувати російський газ безпосередньо, а не реверсом.
Комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко заявляв, що прямі поставки газу з Росії будуть вигідні для України, оскільки вона зможе закуповувати російський газ за ринковою ціною без переплати за транспортування.
«Якщо ми купуємо цей газ у Словаччині, Польщі або Угорщини, то ринкова ціна Словаччини включає відповідну вартість транспортування з німецького ліквідного ринку-хаба в Словаччину. Тобто ця ціна в Словаччині трохи вище ціни в Німеччині. Зараз у нас з’являється можливість купувати газ в Росії за ціною трохи нижче », – говорив топ-менеджер української компанії.
Директор групи з природних ресурсів і сировинних товарів Fitch Ratings Дмитро Маринченко пояснює, що різниця між ціною, за якою Київ закуповує газ в Європі, і газпромівської ціною за контрактом від 2009 року не така значна. Але з коригуванням Стокгольмського арбітражу закупівлі російського газу стали б більш вигідними.
Радіти «900 дням без закупівель російського газу» особливо не варто, вважає аналітик «Алор брокер» Олексій Антонов.
«На наш погляд вітати Україну особливо нема з чим, як б не говорили представники« Нафтогазу »і уряду України про вигідні умови закупівель газу в Європі, вартість його все одно вище, чим якби цей газ закуповувався у Росії на пряму», – зазначає він.
Аналітик нагадує, що президент України не раз говорив про те, що відмова від російського газу, це мало не головне досягнення роботи уряду. «Виходить, що необ’єктивна переплата за енергоресурси з кишені споживачів – це важлива заслуга і гордість країни в вибудовуванні бар’єрів незалежності від сусідньої країни», – додає Антонов.
На думку Маринченко, наявність фізичного реверсу з території ЄС безсумнівний плюс для України. Їй і так доведеться вельми непросто, в разі якщо буде запущено газопровід «Північний потік – 2», який зведе до мінімуму транзит через українську територію.
«Можливість фізичного реверсу з Європи дозволяє хоч трохи, але поліпшити переговорну позицію Києва», – вважає він.
Україна намагається всіма силами загальмувати будівництво «другого потоку», але поки безуспішно. Всі країни, через територію яких повинен пройти газопровід, вже дали на це дозвіл. Залишилася тільки Данія, але навіть якщо вона скаже «ні», вже готовий альтернативний маршрут.
За даними «Нафтогазу», через Україну в 2017 році було прокачано 93,5 млрд кубометрів російського газу. Але з запуском нових глибоководних трубопроводів – «Турецького потоку» (дві нитки по 15,75 млрд кубометрів по дну Чорного моря з Росії до Туреччини, звідки частина газу буде перенаправлено до Європи) і «Північного потоку – 2» (аналогічний «першого потоку» по дну Балтійського моря з РФ до Німеччини, дві гілки потужністю 55 млрд куб. м) – потреби Росії в транзиті через Україну зменшаться в кілька разів.
Європейські партнери «Газпрому», перш за все, Німеччина, вимагають від концерну зберегти транзит через Україну. Він і збереже, але в мінімальному обсязі.
Олексій Міллер заявляв, що після запуску нових проектів потреба в українській газотранспортній системі може скласти лише в обсязі 10-15 млрд куб. м. При цьому, з огляду на непрості відносини між «Газпромом» і «Нафтогазом», українській стороні, за словами Міллера, ще доведеться «обгрунтувати економічну доцільність нового контракту на транзит».