Представники Науково-дослідного інституту Скріппса (Сан-Дієго, США) оголосили про створення новітнього агента, так сильного і універсально дійового, що він може працювати як частина нестандартної вакцини проти ВІЛ. У розробці продукту взяли участь дослідники з більш чим 10 американських науково-дослідних інститутів.
Ліки проти вірусу імунодефіциту людини створюються вже за часів трьох десятиліть. Однак вірус безперервно мутує і адаптується до терапевтичним розробкам, так що дослідникам як і раніше не вдається створити універсальний продукт, який би раз і назавжди нейтралізував ВІЛ.
Нове дослідження показало, що новітній експериментальний продукт eCD4-Ig перекриває кожен штам ВІЛ-1, ВІЛ-2 і SIV (вірусу імунодефіциту мавп), витягнутий з організму людей або макак-резусів, аж до повного знешкодження. Також за допомогою продукту вдалося перекрити зараження вірусом піддослідних мавп протягом 8 місяців після ін’єкції. З’єднання заблокувало навіть 16-кратну дозу вірусу.
Дослідники не знайшли ніякого імунної відповіді організму мавп на eCD4-Ig. Ймовірно, це обумовлено тим, що білок в якійсь мірі схожий на частки їх власних клітин.
"Наше з’єднання зарекомендувало себе як широкий і більш сильний інгібітор з усіх наявних на істинний момент препаратів, – розповідає доктор Майкл Фарзалі (Michael Farzan), який очолив дослідження. – На відміну від антитіл, які не в змозі нейтралізувати велику частину штамів ВІЛ-1, наш білок ефективний проти всіх штамів. Дані дослідження показали, що продукт пов’язується з оболонкою ВІЛ-1 ще краще, чим самі передові нейтралізуючі антитіла. Таким чином він готовий стати ефективною альтернативою наявним вакцинам проти ВІЛ".
Коли вірус імунодефіциту вражає клітинку, його метою стають лімфоцити CD4, невід’ємна частина імунної системи організму. ВІЛ потрапляє в клітинку і вбудовує в її код власний генетичний матеріал – одноцепочечную РНК. Після цього клітина-носій починає працювати на створення новітніх вірусних частинок.
Нове дослідження ґрунтується на минулих відкриття лабораторії Фарзана, які показали, що корецептор CCR5 містить незвичайні зміни в головній ВІЛ-зв’язує області, і що білки на базі даної області можуть бути застосовані для запобігання інфекцій.
Спираючись на ці знання, Фарзалі і його команда розробили новітній продукт, який може зв’язуватися з 2-ма ділянками на поверхні вірусу відразу, запобігаючи тим самим проникнення ВІЛ у клітини заражаемого організму.
"Коли антитіла пробують наслідувати рецепторів, вони зв’язуються і з багатьма іншими частками оболонки вірусу. Але ВІЛ може їх з легкістю поміняти, – розповідає науковий співробітник Науково-дослідного інституту Скріппса Меттью Гарднер (Matthew Gardner). – Ми розробили продукт таким чином, що він імітує сенсори, але не дає вірусу здатності "втекти", тому ліків досі вдавалося зловити всі штами".
Команда вживала для доставки eCD4-Ig в тканини знамениту технологію з впровадженням аденоасоційованого вірусу – умовно безпечного вірусу, що не викликає ніяких хвороб.
Після ін’єкції в м’язову тканину, подібно ВІЛ, цей вірус перетворює клітинки в фабрики з виробництва новітнього захисного білка, які будуть активні довгі роки, а ймовірно, і десятиліття. Проблема поки залишається тільки в тому, що вченим невідомі наслідки такого роду довгострокового втручання.
Розробники продукту покладаються, що клінічні випробування вакцини на людях почнуться тісніше в 2015 році. Однак спочатку потрібно провести спостереження за піддослідними мавпами, щоб отримати більше інформації про довгострокові наслідки дії eCD4-Ig. У будь-якому випадку, фахівці визнають це інноваційне дослідження головним кроком на шляху до отримання стійкої ремісії у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.