“Яблучко від яблуні гупнуло просто ближче немає.

"Яблучко від яблуні гупнуло просто ближче не куди", подумав я, коли матінка вчора мені повідала це.
На тижні поїхали вони в Парк Горького з онукою, дочкою моєї, погуляти, гойдалки-каруселі, морозиво -тір. До речі дитина тир шанує, як казах кумис, і основне стріляє спритно. Ось і на даний момент притягла купу призів, але лана, я не про це.
Походили вони, постріляли, морозива з’їли, ніби й додому пора. Тут доча заболіла:
– Ну баааб, ну ещеооо разооок на карусеееель, ну баааб.
– Ну добре, ще разок і додому.
Ех, бабуля, бабуля …
Підійшли вони до якоїсь каруселі незрозумілої форми, найвища якась, сидіння висять, оголошення, що дітки до 12 років, лише з дорослими.
– Ось, на цю хочу – заявив дитина.
Хочеш? Чи не питання! І навіть не уявляючи куди вплутуватися, купувала два квитки.
Але, правдивості заради треба сказати, що і Сашка теж не знала чим все закінчиться, тому звинуватити її в спробі позбутися від бабусі настільки екзотичним способом ніяк не можна.
Коротше квитки куплені, клієнти розсаджені по місцях, оператор атракціону з неприкритим сарказмом дивлячись на шестидесятирічну бабулю тисне заповітну клавішу.
Потихеньку закрутилася карусель не поспішаючи крісла почали підніматися на гору обертаючись по колу. Матушка з дитям піднявшись на висоту проживання стрижів з насолодою стежила за метушнею внизу. Люди, розміром з тарганом снували десь далеко-далеко під ногами, карусель крутилася, адреналіну не спостерігалося.
І тут підкоряючись закладеної програмі чудо-карусель змінила режим роботи. Все вийшло так жваво, що можна порівняти лише з нападом аццкого проносу.
Крісла закрутилися зі швидкістю, близькою, і ще при цьому встали на рак, боком і ще в кілька поз, що не змалювати навіть великим і могутнім російською мовою.
Все навколо заверещали від радості – удаваного стpaXа – за компанію. І лише матінка мовчки виділяючи адреналін, крила матом свою сиву голову.
"* Ля, ну коли ж це скінчиться" – шепнула матінка через 5 хвилин перевантажень, після яких навіть самий витривалий космонавт нудить б далі польоту кулі.
А радісна карусель не мислила зупинятися. Крутячись, як п’ята точка на плиті, і змінюючи амплітуду вона несла в щасливе майбутнє матінку з онукою. Внучка, до речі, теж не чекала такої подляни від адміністрації парку, сиділа мовчки, сильно затиснувши попою крісло. В даний момент її турбували всього дві речі. Перше, коли ж зупиниться ця довбали вертушка, і 2-е – де можна буде просушити штани?
До речі, тема штанів хвилювала і бабулю.
Коли карусель зупинилася, Сашка, на ослаблих ногах сповзла з крісла і пошкандибала геть від шайтан-механізму. Народ сміючись і ділячись враженнями теж повалив на вихід.
.. На спорожнілому атракціоні сиділа бабуся, не здатний встати з крісла, тому як неконтрольовані ноги тремтіли так, що викликали вібрацію на сусідніх каруселях.
А в цей час 2-а партія бажаючих повізжать, стала потихеньку наповнювати порожні місця.
Та не бійтеся – переконував оператор боязко даму, яка в боязкості зупинилася на півдорозі до каруселі – нічого страшного не трапиться. Он бачите – він вказав на матінку – навіть бабуся на 2-ий візит залишилася.
Почувши це, матінка утробно гикнула і так витіювато висловила свої почуття, що Даль крутнувся, влаштовуючись зручніше щоб записати що досі не чуту словообороти.
Зрозумівши, що бабуся, з стирчать вертикально вгору волоссям, і виразом обличчя доктора Лектера під час трапези, не збирається більше отримувати задоволення від повітряних піруетів, оператор усвідомив, що незважаючи приводив дівчині в приклад Залізну бабуля.
Ще два дні після цього матінка ікала пам’ятаючи, як вона, переваливши за 6-ий десяток, повелася на "покататися на карусельке".

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code